Про Костeл

Костел є трьохрівневий: перший проліт – це неф, другий – подвійної ширини – утворює поперечний неф, а третій, такий же, як перший, виконує роль пресвітерію. Костел є невеликий: його тіло має приблизно 12/22,5 поперечного нефа/на 25 метрів. Квадрат (ганок 5 на 5 м) побудований спереду, сама ризниця – ззаду. Плінтус зроблений з каменю, а стіни над цегляним плінтусом. Неф і пресвітерій були вкриті хрестовими склепіннями, на перетині нефа і трансепта – вітрила, а на плечах трансепта – колиска.
Головний фасад костелу – триосьовий, прикрашений високим трикутним фронтоном, що проходить за допомогою стоків на постаменти, розташовані на кутах, несучи кам’яні, ажурні вази. Вертикальні поділи виготовлялися за допомогою пілястрів (на подвійних кутах) з кам’яними капітелями форм Рокайля, потім повторювались в інтер’єрі, де вони були виготовлені з дерева. На останньому рівні, у центральній частині, у півкруглому та багато профільованому поглибленні розміщувалася картина із зображенням Непорочного Зачаття Божої Матері. На середньому рівні високе вікно, що висвітлює інтир’єр: неф та музичний хор, розміщений під ним, підтримуваний аркадою. Ганок, доданий спереду, покритий двосхилим дахом, вкритим плетеною балюстрадою та трикутним фронтоном. Бічні фасади більше не мають пілястрових поділів. Натомість є чітко відокремлена частина плінтуса. Напівкругло закриті вікна не великі, але вони візуально збільшені увігнутими виїмками.  

Архітектуру костелу, безумовно, слід вважати видатною. Костел в Годовиці – набагато зріліша робота, ніж костел в Наварії; проект був створений пізніше на 20 років і Меретин показав тут свої повні творчі здібності. Особливо слід зазначити як досконалість у формуванні пропорцій, так і надзвичайно ретельний підбір деталей. Бернард Меретин також сприяє створенню скульптурного декору храму, ймовірно, проектуючи значні частини декору та приймаючи інші, виконані його постійним співробітником – скульптором Іваном Георгом Пінзлем.
Костел був зведений на хрестоподібному плані як однонефна споруда з коротким трансептом посередині та прямокутною канцелярією із розташованою за нею ризницею, аналог якої на протилежному боці – ганок подібного розміру. Збережений фасад прикрашений пілястрами і увінчаний високим трикутним фронтоном, прикрашеним кам’яними вазами. Трикутний фронтон також вершить ганок.
Усередині збереглися фрагменти картин Олександра Ролінського вісімнадцятого століття.  

Підготовлено відповідно до Й. К. Островського: Парафіяльна церква о Всіх Святих в Годовиці. В: Римо-католицькі церкви та монастирі колишньої руської провінції. Т. 1. Матеріали до історії сакрального мистецтва. Краків 1993

Історія костелa Всіх Святих в Годовиці
Ми не знаємо точної дати заснування католицької парафії в Годовиці – вона датується 13 століттям. Перша впевнена згадка про костел – 1498 р. Дерев’яний парафіяльний костел став жертвою навали татар у 1621 році, а відбудований через 10 років. У 1751–1758 рр. На його місці було зведено новий кам’яний храм у стилі пізнього барокко, який фінансував священник із сусідньої Наварії Стефан Микульський, канонік Львова. Автором дизайну храму був львівський архітектор Бернард Меретин. Цей костел послужив пізніше зразком для будівництва культових споруд в цьому районі: в Бучачі, Брездівці, Лопатині, Раві Руській та Бусько.
Бернард Меретин також розробив концепцію дизайну інтер’єру. Скульптурне оздоблення виготовив найвидатніший львівський скульптор Іван Георг Пінзель у співпраці з Мацеєм Поліьовським.
Стінову поліхромію зробив Олександр Ролінський. Високий художній клас був представлений головним вівтарем, виготовленим близько 1758 року, який складався з фігур розташований на фоні ілюзійно розписаної архітектурної споруди.

Післявоєнна доля костелу
У 1961 році костел був остаточно закритий. Більшість скульптур, що знаходилися в ньому, були передані у 1965 році Львівській національній галереї мистецтв. Сьогодні вони знаходяться в музеї Івана Георга Пінзля, організованому в 1996 році в колишньому костелі Кларисок Босих у Львові. У 1974 році дах костелу та більшість склепінь були знищені. Відтоді храм залишається у руїні.

Author: admin2