Живий костел

Римо-католицький парафіяльний костел в Годовиці служив мешканцям двох сіл: Годовиці та Басівки до 1946 року, тобто до моменту коли поляки змушені були покинути рідні домівки. У квітні цього року майже всі виїхали транспортом з станції Глинна, включаючи останнього священника Ярослава Хоміцького, який, не маючи ілюзій щодо радянських порядків, взяв із собою Чудотворний Образ Матері Божої Годовицької.

До 1960 року костел служив українським мешканцям Годовиці  як храм і, за численними відомостями, не був зруйнований і не занедбаний жодним чином. Однак зрештою представники обласної влади забрали від мешканців села ключі від костелу. З часом храм без господаря занепав. На склади музею вивезли унікальну скульптурну вівтарну композицію Івана Георга Пінзля, протягом років було розкрадено образи  та барокове оздоблення.

Руйнування інтер’єру було завершено у 1974 р. вибухом у внутрішній частині костелу, який руйнуючи бляшаний дах безповоротно зруйнував образи на склепіннях: над вівтарем, образ Бога Отця, у центральній частині сцену вручення ключів св.  Петру та на склепінні нави вражаючі представлення Всіх Святих.